Педіатрія для групи 3 - В "Лікувальна справа"
Лекція № 6 Захворювання
серцево – судинної системи (ПВС,
ревматизм).
Природжені
вади серця -
це аномалії морфологічного розвитку
серця і кровоносних судин, які
виникають на 2-8
тижні вагітності в наслідок
порушення ембріогенезу.
Чинники:
1.
Порушення
ембріогенезу -
а) токсичні (
алкоголь, лікарські засоби,
цукровий діабет, тиреотоксикоз).
б) інфекційні ( червона
висипка, ГРВІ, гепатит,
сифіліс, тбс, токсоплазмоз).
2.
Спадковість.
3.
Хромосомні хвороби ( с-м
Дауна, Шерешевского-Тернера, Морфана.
Класифікація:
1.
Вади зі
збільшеним легеневим кровотоком
складають 70% всіх вад (
відкрита артеріальна протока,
дефекти перегородок5 серця).
2. Вади з незмінним
легеневим кровотоком (
коарктація аорти).
3.
Вади зі
зменшенням легеневим кровотоком ( вади групи Фалло).
Клінічні прояви :
Відкрита аортальна
протока -
проявляється скаргами на
біль у серці, задишкою,
втомлюваністю. При огляді: дитини
може відставати у
фізичному розвитку за
віком, поступово формується
серцевий горб, при пальпації
серцевий поштовх посилений,
інколи спостерігається тремтіння
грудної клітини. Шкіра бліда
особливо після фізичних
навантажень. Межі серця
розширені вліво й вгору, вислуховується посилення
2 тону над
легеневою артерією, систолічний
шум машинного типу,
який проводиться в
усі точки серця,
на спину, у
ліву пахову ділянку.
При додаткових дослідженнях:
АТ верхній звичайний,
нижній низький і ще більше
знижується в положенні
стоячі. На ЕКГ - гіпертрофія
лівих передсердя, на
рентгені – збільшення лівого передсердя
та шлуночка, посилення
легеневого малюнка, розширення
аорти. На УЗД -
збільшення лівих відділів
серця і висхідної
аорти.
Дефект
міжпредсердної перегородки - діагностується дуже
рано, що пов’язано з раннім виникненням шуму ( 40% у
новонароджених, решта в 2-5
років). По клінічним
проявам відрізняється місцем вислуховування шуму:
2-3 межребір’я зліва. Відставання в
фізичному розвитку спостерігається починаючи
з дошкільного віку
при значному дефекті
або великому навантаженні.
Дефект
міжшлункової перегородки - протікає
важче в більшості
випадків і діагностується зразу
після народження, рідше
у 2 міс. Діти з
самого початку погано
набирають вагу, відстають
у фізичному розвитку.
За симптомами окрім
зазначених характеризується грубим
шумом у 3-4 міжребер’ях зліва, який
проводиться в усі
точки аускультації. На
спину і часто супроводжується вологими
хрипами у легенях.
Коарктація аорти - це
звуження просвіту аорти.
Скарги з’являються після
5 років ( задишка,
запаморочення, біль у
серці, втомлюваність). При пальпації -
посилений серцевій поштовх,
при перкусії - розширення
меж серця вліво,
вислуховується систолічний шум
в 5 точці
аускультації серця або
в лопатковому просторі. АТ
підвищений значно на
верхніх кінцівках і зменшений
на нижніх. На ЕКГ
- брадікардія, перевантаження лівих
відділів серця. На
УЗД та R грамі -
розширення лівих відділів
серця, висхідної та
низхідної аорти.
Вади Фалло - проявляються
зразу після народження
дитини у вигляді
ціанотично-задишкових нападів. До
1 року ціаноз
і задишка виникають
під час навантаження ( годування,
плач,Ж пересування). Після
року - виникають
постійно. Діти відстають у
фізичному розвитку, спостерігається деформація
пальців: « барабанні палички»,
нігті у вигляді
годинникових скелець, поступово
формується серцевий горб,
приступи супроводжуються судомами.
Шум дуже грубий,
вислуховується в 2-3
міжребір’ях.
Часто спостерігається зниження
верхнього тиску, ознаки
анемії та поліцетамії.
Ускладнення ВВС :
1.
Серцево
- судинна система :
міо та ендокардити,
аневризма аорти, інфаркт
міокарда, порушення ритму.
2.
Пневмонії.
3.
Порушення мозкового
кровообігу, крововиливи в
мозок.
4.
Залізодифіцитна анемія,
геморагічний діатез.
Лікування:
Поділяється
на симптоматичне , консервативне, оперативне
по корекції вади.
Дії м/с під
час задишки та
нападу ціанозу, мають бути
спрямовані на ліквідацію
порушення роботи серця.
1.
Надати дитині
підвищеного положення.
2.
Провести
інгаляцію киснем.
3.
За
призначенням лікаря, ввести в/м
промедол та кордіамін.
4.
Налагодити в/в
крапельне введення глюкозо-сольових розчинів.
5.
При важких
нападах з втратою
свідомості підготувати хворого
до інкубації та
переведення на ШВЛ.
Гостра ревматична
гарячка ( ревматизм,
хвороба Сокольского -
Буйо) - системна
запальна хвороба сполучної тканини
з переважною локалізацією в серцево-судинній системі.
Етіологія:розвиток
якої зумовлений гострою
інфекцією, спричиненою В-гемолітичним стрептококом групи А, головним
чином схильних до нього дітей віком
7-15 років.
Сприяючі чинники:
1.
Хронічні несановані
вогнища інфекції в
ділянці носо і рото
глотки.
2.
Ангіни, викликані
стрептококом.
3.
Стрептококові
фарінгити , тонзиліти.
4.
Зниження опірності
на тлі частих
ГРВІ.
5.
Спадкові імунні
порушення.
Клініка:
Початок
хвороби гострий, зазвичай через 2 тижня
після перенесеної ангіни
або фарингіту. Підвищується
Т˚ тіла до 38˚С і
більше. Загальна інтоксикація.
Ураження серця ( ревмокардит),
яке проявляється шумом
у серці, в
важких випадках з
збільшенням серця, ураженням
клапанів і розвитком
серцевої недостатності.
Можливі поза
серцеві прояви хвороби:
1.
Ревматичний поліартрит
2.
Хорея -
ураження НС, що проявляється
гіперкінезами, м’язовою
гіпотонією, розладами статики
і координації, судинною
дистонією, психоемоційними розладами.
3.
Анулярна ерітема
- блідо-рожева висипка
на тулубі і
проксимальних поверхнях кінцівок.
Вона швидко регресує
без сліду, не
свербить, блідне при
натисканні, має транзиторний
характер.
4.
Підшкірні вузлики
- округлі, міцні,
малорухомі і неболючі
у3творення на розгинальних
поверхнях суглобів, остистих
відростків хребців потиличній
ділянці. Існують 2-4
тижні.
Лікування:
1.
Госпіталізація дитини
в ревматологічне відділення.
2.
Організація ліжкового
режиму протягом 6
тижнів при гострому
перебігу.
3.
Дотримуватися дієти
стола № 10 (
обмеження солі, рідини,
включення продуктів
насичених калієм - печена
картопля, курага, гречана
каша).
4.
Антибіотикотерапія препаратами
пеніцилінового ряду або цефалоспорини
1 покоління, протягом
10 днів, з
переходом на препарати біциліну до
6 міс.
5.
НПЗЗ ( аспірин, диклофенак, індометацин).
6.
Імунодепресанти
(делагіл, плаквеніл).
7.
Антигістамінні, вітамінотерапія.
8.
У
важких випадках призначають
гормональні препарати за
схемами, імунотерапію, серцеві
глікозити.
Профілактика :
Первинна -
загартування, санація хронічних
вогнищ інфекції; запобігання
поширенню стрептококової інфекції.
Вторинна -
профілактика загострень : після
виписки дитину постійно
контролюють, та призначають
щомісячні курси біцілінотерапії від 3 до
5 років.
Комментарии
Отправить комментарий