Невідкладні стани заняття №10 - 12

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Інфекційно – токсичний шок. Харчові токсикоінфекціі.

Заповни диференційну таблицю:

ОЗНАКИ ексикозу	Ізотонічний	гіпотонічний	гіпертонічний
Причини
Стан шкіри та слизових оболонок
Характеристика загального стану та реакції дитини на огляд
Лабораторні зміни електролітів крові
Невідкладна до госпітальна допомога

Дай письмові розгорнуті  відповіді на запитання до теми користуючись джерелами та даними таблиці:

1.Назви три основних симптоми гіповолімічного шоку.

2.Назви правила проведення оральної регідратації.

3. Як правильно взяти промивні води шлунка та блювотні маси на дослідження. Випиши приклад направлення.

4. Назви основні клінічні симптоми ІТШ при менінгококцеімії.

5. Склади план  заходів на догоспітальному етапі у хворого з діагнозом: Менінгококова інфекція. Менінгококцемія. Інфекційно токсичний шок 1 ступеня.

Задачі:

1. Дитина, 4,5 міс, оглянута з приводу виникнення частих зригувань протягом останніх 2 діб після введення до раціону адаптованої суміші "Малиш" вівсяний (5 разів по 200 мл). З 3-місячного віку перебуває на штучному вигодовуванні адаптованою сумішшю "Малиш" гречаний. Під час огляду: маса тіла 9 кг, зріст 70 см, апетит збережений. Тургор підшкірної клітковини дещо знижений, шкіра без висипів. Живіт здутий, бурчить під час пальпації. З боку інших органів патології не виявлено. Випорожнення 2 рази на добу, без патологічних домішок. Який діагноз обґрунтований в цьому випадку?

A. Пілороспазм.

Б. Пілоростеноз.

B. Загострення дисбактеріозу.

Г. Аліментарна диспепсія.

Д. Харчове отруєння.

2. У хлопчика, 3 міс, що народився недоношеним (маса тіла 2000 г), після швидкого введення адаптованої суміші (у матері раптово зникло молоко) спостерігаються рідкі випорожнення без патологічних домішок 4-5 разів на добу протягом 3 діб. Під час огляду виявлено ексикоз легкого ступеня. Живіт доступний пальпації в усіх відділах, кишечник бурчить. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Сечовиділення – 5-6 разів на добу. Який терапевтичний комплекс е доцільним у цьому випадку?

A. Антибактеріальна терапія, пероральна регідратація.

Б. Ферментні препарати, пробіотики.

B. Пероральна регідратація, пробіотики.

Г. Оральна регідратація, правильне призначення адаптованої суміши.

Д. Антибактеріальна терапія, ферментні препарати.

3. Дитина, 5 міс, що народилась доношеною, незрілою, має ознаки алергічного діатезу (гнейс на голівці, попрілості), отримує штучне вигодовування сумішшю "Нутрисоя" з 1,5-місячного віку. Оглянута з приводу диспепсичних явищ, що виникли після перенесеної ГРВІ, обструктивного бронхіту. Живіт дещо здутий, кишечник бурчить. Печінка на 2 см виступає з-під краю ребрової дуги. Селезінка не пальпується. Серце та легені без патології. Випорожнення 2-3 рази на добу, невеликою кількістю, зі слизом, неперетравленими частками, легко змиваються з пелюшок. Яке з перерахованих захворювань спостерігається у дитини?

A. Аліментарна диспепсія.

B. Алергічне ураження травної системи.

В. Дисбактеріоз кишечнику.

Г. Лактазна недостатність.

Д. Муковісцидоз.

4. У дитини, 2 міс, що народилась у термін з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку, з 4-го тижня життя з'явилося часте блювання невеликим об'ємом, що виникало після годування, без попередньої нудоти, а потім блювання великим об'ємом звурдженого молока 2-3 рази на добу. Об'єктивно є ознаки гіпотрофії І ступеня. Живіт дещо здутий у надчеревній ділянці. З боку легень та серця патології не виявлено. Випорожнення – 1 раз на 2 доби, сечовиділення – 5-б разів на добу. Для якого захворювання симптом блювання "фонтаном" є патогномонічним?

A. Халазія стравоходу.

Б. Ахалазія стравоходу.

B. Мегаколон.

Г. Пілороспазм.

Д. Пілоростеноз.

5. Дитина, 4 міс, народилася від обтяженої вагітності (з тяжким гестозом та анемією першої половини) з масою тіла 4 кг. Після перенесених ГРВІ, ринофарингіту спостерігається погіршення випорожнень протягом 2 тиж. Дитина з дня народження отримує штучне вигодовування. Під час огляду: маса тіла – 8 кг, шкіра бліда, відзначається збільшення мигдаликів та лімфатичних вузлів шийної групи, рахітичні деформації черепа. Пальпація живота безболісна, але спостерігається гепатолієнальний синдром. З боку інших органів патології немає. Які лікувальні призначення доцільні в цьому випадку?

A. Противірусні препарати.

Б. Антибактеріальні препарати.

B. Пробіотики.

Г. Змінити суміш для вигодовування.

Д. Пероральна регідратація.

Інформаційні матеріали:

Токсикоз с эксикозом у детей (обезвоживание организма)  это неспецифическая реакция организма на повреждения, вызванные инфекционным агентом, в основе которого лежит нарушения водно-электролитного обмена, гемодинамики, кислотно-основного равновесия вследствие значительных потерь воды и электролитов.Обезвоживание организма у детей может встречаться при различных  заболеваниях (ОРВИ, пневмониях, менингитах, хирургических заболеваниях и др.). При этом причиной потерь жидкости могут быть гипертермия, одышка, рвота, парез кишечника.Но наиболее частой причиной обезвоживания организма являются различные кишечные инфекции (ротавирусная инфекция, эшерихиоз, сальмонеллез, стафилококковая инфекция и др). Поэтому в дальнейшем речь будет идти о кишечном токсикозе с эксикозом. Клиническая картина кишечного токсикоза с эксикозом определяется величиной потери массы тела.

Различают 3 степени дегидратации.

I степень. Потеря массы тела до 5%. Незначительная жажда, губы сухие, сухость во рту, беспокойство, умеренная тахикардия, незначительное снижение диуреза (редкие мочеиспускания), стул до 5-ти раз в сутки. Тургор тканей сохранен, АД в пределах нормы, сердечная  деятельность удовлетворительная.

II степень эксикоза. Потеря массы тела от 5% до 10%. Определяется сухость слизистых оболочек рта и кожных покровов. Тургор тканей снижен, кожа легко собирается в складку и быстро расправляется. Частая рвота, жидкий стул до15 раз в сутки, заострения черт лица, западение большого родничка. Умерено выраженные гемодинамические нарушения – мраморный рисунок кожи, симптом «белого пятна», холодные конечности. Выражены тахикардия, олигурия.

 III степень эксикоза. Потеря массы более 10%. Состояние ребенка тяжелое: сознание нарушено, тоны сердца глухие, аритмия, одышка. Стул очень частый, более 15-20 раз в сутки, многократная рвота. Помимо сухости кожных покровов, «стоячая» кожная складка, сухость склер, слизистой рта, дыхательных путей,  в первую очередь слизистой оболочки гортани (осиплый голос вплоть до афонии).

Также различают 3 типа дегидртации (в зависимости от потерь воды и электоролитов):

• Изотонический (встречается в 80% случаях);
• Гипертонический (вододефицитный);
• Гипотонический (соледефицитный).

Изотонический тип обезвоживания (вне- и внутриклеточное обезвоживание с равномерной потерей воды и электролитов) встречается наиболее часто в начальном периоде кишечных инфекций, не имеет четких специфических клинических проявлений и соответствует I, реже II степени эксикоза. Отмечаются жажда, беспокойство, сухость слизистых оболочек.

Гипертонический тип обезвоживания (вододефицитный) развивается, когда потерь воды больше чем электролитов (рвота и жидкий водянистый стул на фоне гипертермии и одышки). Вследствие преимущественной  потерей воды над электролитами возрастает осмолярное давление плазмы (за счет повышения натрия). Вода из клеток перемещается в интерстиций. Развивается клеточная дегидратация.Клинически больные долго удерживают гемодинамику. Характерна жажда. Рано развиваются неврологические нарушения (центральная гипертензия, беспокойство, раздражительность). Могут быть судороги, которые опережают потерю сознания.Симптомы:Гипертермия, выраженная жажда, беспокойство, нередко – возбуждение, нарушение сна. Сухожильные рефлексы повышены, тахикардия, тоны сердца ясные, громкие, АД нормальное или повышено.

Гипотонический тип обезвоживания (соледефицитный) отмечается, когда потеря электролитов (натрия) больше чем воды. В следствие понижения натрия  отмечается низкая осмолярность плазмы. Вода из интерстиция идет в двух направлениях в ОЦК и клетку. Характерна нестойкая гемодинамика (истощается интерстиций). Отмечается отек клеток.В первую очередь повреждается ЦНС. Стволовая симптоматика. Потеря сознания, а потом судороги.Симптомы:Отказ от питья. Вялость. Адинамия. Кожные покровы серые, холодные, тургор значительно снижен, отмечается мраморность и акроцианоз. Олигоанурия. Пульс частый, слабого наполнения, тоны сердца приглушены, АД снижено. Мышечная гипотония и гипорефлексия. Большой родничек втянут, глазные яблоки запавшие, мягкие. Кожная складка не расправляется.При потере массы тела более 10% развивается гиповолемический шок, ДВС-синдром, тонические судороги. Отмечаются проявления гипокалиемии: мышечная гипотония, метеоризм, парез кишечника, гипорефлексия.

Диагностика

Для определения степени и вида обезвоживания, коррекции лечения необходимы лабораторные исследования. Исследования уровня калия и натрия позволяет уточнить вид эксикоза. Показатель гематокрита (соотношение числа эритроцитов и всего объема крови) выявляет степень дегидратации. ЦВД указывает суммарно на эффективность работы сердца и состояние гемодинамики.Уровень остаточного азота и мочевины дает представление о состоянии гомеостатической функции почек. Уровень белка плазмы крови свидетельствует, с одной стороны, о степени дегидратации, а с другой , - о состоянии белкового обмена.При изотоническом эксикозе - натрий в сыворотке крови в норме(норма Na – 130-150 ммоль/л), показатели общего белка умерено повышены.При гипертоническом эксикозе уровни натрия, гемоглобина, общего белка  в плазме крови повышены, экстрекция натрия с мочой увеличена, что определяет высокую относительную плотность мочи.При гипотоническом эксикозе показатель гематокрита повышается на 10-12% по сравнению с возрастной нормой, уровень натрия снижается (Na ниже 130 ммоль/л). Отмечается гипокалиемия (до 3 ммоль/л и ниже). Показатели остаточного азота и мочевины повышены. По результатам анализа мочи –белок, единичные эритроциты, ацетон, глюкозурия. ЦВД снижено.

Лечение.

Задачи – ликвидировать дефицит массы тела, восстановить гомеостаз. Дефицит массы устраняют с помощью регидрационной терапии. В зависимости от тяжести нарушений можно давать обильное питье или вводить жидкость парентерально.
Объем суточного количества жидкости определяется с учетом:

• степени эксикоза;
• продолжающихся патологических потерь воды;
• суточной физиологической потребности в жидкости организма.

Начинают лечение с промывания желудка. Для этого используют кипяченую воду,  физиологический раствор или раствор Рингера. Общий объем для промывания: у детей до года – 100 мл/мес, до 3 лет – 1,5-2 л. Если рвота многократная и упорно продолжается, после промывания  делается декомпрессия желудка (в желудке оставляют зонд для постоянного отсасывания содержимого).

Оральная регидратация

Оральную регидратацию назначают при эксикозе  I - II степени, ее проводят глюкозосолевыми растворами (регидрон, гастролит, оралит и др.). Дополнительно можно давать кипяченую воду, чай с лимоном, компоты, рисовый, морковный и овсяный отвары, минеральную воду.Оральную регидратацию проводят в 2 этапа до прекращения потерь жидкости. Первый этап осуществляются за 6 ч.Жидкость дают дробно (каждые 5-10 мин), малыми порциями (по 1-2 чайные ложки). Оральная регидратация  не должна прекращаться и ночью, во время сна ребенка, тогда жидкость удобно вводить через соску, шприцем или пипеткой. При наличии одно или двукратной рвоты регидратация не прекращается, а прерывается на 5-10 мин и затем вновь продолжается.Объем жидкости для детей грудного возраста при эксикозе  I степени составляет  в среднем 50 мл/кг, а при II степени 80 мл/кг. За первый этап регидратационной терапии ребенок должен выпить столько жидкости, сколько у него определялся дефицит массы тела.
Последующая тактика лечения зависит от результатов  обследования через 6 часов. При отсутствии признаков токсикоза можно переходить ко второму этапу (поддерживающая терапия).Если симптомы эксикоза сохраняются, но состояние улучшается, можно продолжить оральную регидратацию в течение последующих 6 часов в объеме  50-90 мл/кг, а затем перейти на поддерживающую  регидратацию. При сохранении признаков эксикоза и отсутствии улучшения требуется внутривенная регидратация.Второй этап (последующие 18 часов) обеспечивает физиологическую потребность организма в жидкости и компенсирует продолжающиеся потери. Объем жидкости для второго этапа определяется продолжающими патологическими потерями и составляет в
среднем 80-100 мл/кг. Потери жидкости у грудных детей определяется путем взвешивания сухих, а затем использованных памперсов или пеленок. При оральной регидратации нужно учитывать патологические потери, и проводить коррекцию необходимого объема каждые 6 часов.Ориентировочные потери жидкости с испражнениями при умеренном поносе (5-7 раз в 1 сут) составляет 30-40 мл/кг, при сильном (8-14 раз в 1 сут) – 70-90 мл/кг и при профузном (15 раз в 1 сут и более) – 120-140 мл/кг

Підручник  Р.І. Поцюрко «Невідкладні стани в педіатрії» стор 112 – 125.

 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11 

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:   Гострі отруєння. Екзогенні  фізичні  ураження. Укуси  отруйних тварин і комах. 

Увага! Практичне заняття буде проводитись у вигляді конференціі. З переглядом викладачем ваших презентацій. Теми презентацій визначалися особисто кожному  за вашим бажанням в січні 2020.

Теми презентацій до конференції:

1. Допомога дітям у випадку утоплення, повішення. Можливі ускладнення та їх  профілактика.

2. Допомога дітям у випадку термічних та хімічних опіків. Можливі ускладнення та їх профілактика.

3. Допомога дітям у випадку теплового удару, та  відмороження. Можливі ускладнення та їх профілактика.

4. Допомога дітям у випадку укуси отруйних тварин (змії, павуки, медузи). Можливі ускладнення та їх профілактика.

5. Допомога дітям у випадку укусів  отруйних  комах. Можливі ускладнення та їх профілактика.

6. Гостре отруєння метиловим та етиловим спиртом. Невідкладно допомога дітям. Можливі ускладнення та їх  профілактика.

7. Гостре отруєння фосфорорганічними сполуками. Невідкладно допомога дітям. Можливі ускладнення та їх  профілактика.

8. Гостре отруєння барбітуратами. Невідкладна допомога дітям. Можливі ускладнення та їх  профілактика.

9. Гіповолімічний шок в педіатрії.

10. Особливості надання невідкладної медичної допомоги дітям  при судомах  різного ґенезу.

11. Гостра ниркова недостатність у дітей . Сучасні погляди на лікування.

12. Гострий кардіогенний набряк легені.

13. Синдром Лаєлла в педіатрії.

14. Конікотомія та трахеотомія в педіатрії.

15. Сучасна інгаляційна терапія в педіатрії.

16. Гіперглікемічна кома.

17. Гіпоглікемічна кома.

18.  Ацетонемічна (недіабетична) кома.

19. Синкопальні стани та причини колапсів у дітей.

20. Особливості етики та деонтології у  роботі медичних працівників дитячих  реанімаційних відділенень.

21. Особливості вибору  сучасних препаратів інсуліну та методів їх введення.

22. Отруєння грибами. Можливі наслідки для дитячого організму.

23. Геморрагічний васкуліт.

24. Тромбоцитопенічна пурпура.

25. Поняття про гемодіаліз, плазмаферез. Використання в педіатрії.

26. Афективно-респіраторні  судом. Невідкладна допомога.

27. Інфекеційно – токсичний шок.

28. Види вакцин. Поствакцинальні ускладнення. Профілактика.

29. Особливості  інфузійної терапії у дітей.

30. Харчові токсикоінфекції. Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.

Вимоги для презентацій:

1.      Не більше 10 слайдів.

2.      Наявність титульного аркушу, плана, актуальності теми, джерел.Список джерел повинен бути з докладним зазначенням вихідних матеріалів (звідки взяли ілюстрації, звуки, тексти, посилання). Крім електронних адрес потрібно вказувати і друковані видання.

3.      Вимоги щодо структури та змісту навчального матеріалу: викладайте матеріал стисло, з максимальною інформативністю тексту; слідкуйте за відсутністю нагромадження, чітким порядком у всьому; ретельно структуруйте інформацію; використовуйте короткі та змістовні заголовки, маркіровані та нумеровані списки; важливі відомості (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) подавайте крупним та виділеним шрифтом і розташовуйте у лівому верхньому куті екрана; 3 другорядні відомості бажано розміщувати внизу сторінки; кожній ідеї треба відвести окремий абзац; головну ідею абзацу викладайте в першому рядку; використовуйте табличні форми запису даних (діаграми, схеми) для ілюстрації важливих фактів, щоб подати матеріал компактно і наочно; графіка має органічно доповнювати текст; пояснення треба розташовувати якнайближче до ілюстрацій, з якими вони мають одночасно з'являтися на екрані; необхідно ретельно продумати інструкції до виконання завдань: їх чіткість, лаконічність, однозначність; усі текстові дані потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок, дотримуйтеся прийнятих правил скорочень; форма представлення інформації повинна відповідати рівню знань слухачів. Додаткові вимоги до змісту презентації (за Д. Льюїсом): - кожен слайд має відображати одну думку; - текст має складатися з коротких слів та простих речень; - рядок має містити 6 – 8 слів; - всього на слайді має бути 6 – 8 рядків; - загальна кількість слів не повинна перевищувати 50; - дієслова мають бути в одній часовій формі; - заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні ідеї слайда; - у заголовках мають бути і великі, і малі літери (а не тільки великі); - слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі даних; - кількість блоків статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох; - підпис до ілюстрації розмішується під нею, а не над нею; - усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі. Вимоги щодо врахування фізіологічних особливостей людини у сприйнятті кольорів і форм: стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (у порядку спадання інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий); дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений); нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий; поєднання двох кольорів – кольору знака і кольору фону – суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні); 4 найкраще поєднання кольорів шрифту і фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому; кольорова схема має бути єдиною для всіх слайдів; будь-який фоновий малюнок втомлює очі та знижує ефективність сприйняття даних; підсвідомість легко вловлює чіткі, яскраві малюнки, що швидко змінюються, вони краще запам'ятовуються; будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімаційний), знижує якість сприйняття матеріалу, відволікає, порушує динаміку уваги; підключення у вигляді фонового супроводу нерелевантних звуків (пісень, мелодій) швидко втомлює, знижує продуктивність сприймання. Людина може одночасно запам'ятовувати не більше трьох фактів, висновків, визначень. Фон є елементом заднього (другого) плану. Він має виділяти, підкреслювати інформацію слайда, але не затуляти її. Використання різних фонів на слайдах в рамках однієї презентації не створює відчуття єдності, зв'язності, стильності інформації. Щоб уникнути цієї помилки, складання кольорової схеми презентації має починатися з вибору двох головних функціональних кольорів, які використовуються для фону та звичайного тексту. Поєднання двох кольорів – кольору тексту та кольору фону – істотно впливає на глядача: деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, але й можуть призвести до стресу. Традиція нашого сприйняття пов'язана з тим, що фон має бути світлим, а текст – темним. Цей контрастний образ прийшов від “книжкового” тексту. У друкованих текстах ми зіштовхуємось і з максимальним контрастом: чорний – білий. Ми до нього звикли, око він не стомлює. Проте сприйняття тексту з екрану має дещо іншу специфіку. Зокрема, екран генерує випромінювання, і тому різкий контраст кольору і фону втомлює око. Є прийоми, за допомогою яких можна цей різкий контраст пом'якшити. Наприклад, можна обрати фон і колір в одній гамі, тобто тільки зробити фон максимально світлим, а шрифт – темним. Будь-який фоновий малюнок підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність засвоєння презентованого матеріалу. Використання фотографій як фону є не завжди вдалою ідеєю через труднощі з підбором шрифту. В цьому випадку треба або використовувати більш-менш однотонні, іноді ледь розмиті фотографії, або розташовувати текст не на самій фотографії, а на кольоровій підкладці. Але такий варіант оформлення фону має бути виправданим метою презентації. Заважає сприйняттю текстової інформації й використаний у презентації фон у вигляді анімованого об'єкта. Не слід використовувати виділення підкресленням, тому що в сприйнятті активних користувачів Інтернет у підкреслення пов'язане з гіперпосиланням. Вибір шрифтів 5 Вибраний шрифт визначає вплив повідомлення на слухачів. Дня консервативної аудиторії та серйозних повідомлень обирайте класичний шрифт (наприклад, Times New Roman); для радісних повідомлень – “веселий” шрифт (наприклад, Comic Sans MS). Шрифти з зарубками (Times New Roman і Bookman) легко читаються, тому їх використовують для друку великих обсягів тексту. Шрифти без зарубок (Агіаl і Verdana) простіші, тому вони краще виглядають у заголовках та колонтитулах. При створенні презентації для перегляду в електронному вигляді або показу слайдів, використовуються шрифти, які гарно виглядають на екрані. Шрифти Verdana, Tahoma та Bookman розроблені спеціально для використання на вебсторінках. Також можна використовувати для цього шрифти Агіаl і Times New Roman. Щоб забезпечити легкість читання, колір тексту потрібно зробити контрастним відносно кольору фону. Напівжирний шрифт і курсив використовується лише для виділення – часте використання послаблює їх ефективність. Кожний шрифт несе в собі певну індивідуальність, тому дуже важливо дотримуватися узгодженості. Якщо часто змінювати шрифт, повідомлення може виявитися неузгодженим. У презентації рекомендується використовувати не більше 3-4 різних шрифтів. Згідно з висновком учених з лабораторії ергономіки зору (США), кращим шрифтом для читання тексту з екрану визнаний шрифт Verdana. Дослідники прийшли до висновку, що вибір правильного шрифту сприяє збереженню гостроти зору! Крім того, правильно вибраний шрифт захистить від синдрому комп’ютерного зору. Розмір шрифту не повинен бути дрібним. Найбільш "дрібний" для презентації – шрифт 22 пт. Відмовтеся від курсиву. Краще правило використання курсиву – уникати його взагалі, оскільки він, як правило, лише ускладнює читання, уповільнює швидкість сприйняття. Міжрядковий інтервал – полуторний. Текстова перевантаженість Не варто заповнювати один слайд занадто великим обсягом інформації: слухачі можуть одноразово запам’ятати не більше трьох фактів, висновків, визначень. Найбільша ефективність досягається тоді, коли ключові пункти відображаються по одному на кожному окремому слайді. Розміщувати багато дрібного тексту на слайді неприпустимо. Не розміщуйте на слайді дослівно все, що ви маєте намір сказати словами. Великий текст дуже важко читати та майже неможливо запам'ятати. Прагніть максимально скоротити довжину речень, відмовитися від ввідних конструкцій і інших граматичних “надмірностей”. Текст у презентації має бути простим, лаконічним, таким, що нагадує тези (якщо, звичайно, ви не використовуєте цитати). 6 Оптимізуючи текст, подумки видаляйте по черзі кожне слово з речення і дивіться, чи зміниться його зміст. Якщо ні – безжально позбавляйтеся від цього слова. Не пишіть весь текст прописними літерами. СЛОВО, НАПИСАНЕ ЛИШЕ ПРОПИСНИМИ ЛІТЕРАМИ, ВТРАЧАЄ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ І ЗЛИВАЄТЬСЯ З ІНШИМИ. Розташування інформації на сторінці Простіше зчитувати інформацію розташовану горизонтально, а не вертикально. Найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрана. Форматувати текст необхідно за шириною. Не допускати «рваних» країв тексту. Рівень запам’ятовування інформації залежить від її розташування на екрані. У лівому верхньому кутку слайда розташовується найважливіша інформація. Використання списків, таблиць та діаграм Списки використовуйте тільки там, де вони потрібні. Списки з великою кількістю пунктів не треба використовувати. Можливо, використовувати 3 – 7 пунктів. Великі списки і таблиці слід розбивати на 2 слайда. Чим простіше, тим краще. Не слід розбивати таблицю та розміщувати її окремі частини на різних слайдах, якщо при цьому ви забули на одному із слайдів відзначити функціональні й змістовні поля таблиці. Таблична інформація вставляється в матеріали як таблиця текстового процесора MS Word або табличного процесора MS Excel. Під час розміщення таблиці як об'єкта та пропорційній зміні її розміру реальний розмір шрифту, що відображається, повинен бути не менше 18 пт. Таблиці і діаграми розміщуються на світлому або білому фоні. Не варто вставляти в презентації великі таблиці: вони складні для сприйняття: краще замінювати їх графіками, побудованими на основі цих таблиць. Якщо все ж таблицю показати необхідно, то краще залишити якомога менше рядків і стовпців, привести лише найнеобхідніші дані. Це також дозволить зберегти необхідний розмір шрифту, щоб таблиця не перетворилася на медичну таблицю для перевірки зору. Діаграми створюються з використанням майстра діаграм табличного процесора MS Excel. Дані й підписи не повинні накладатися та зливатися з графічними елементами діаграми. Необхідно виділяти найбільш важливі частини діаграми, графіка. Якщо під час форматування слайда є необхідність пропорційно зменшити розмір діаграми, то розмір шрифтів реквізитів повинен бути збільшений з таким розрахунком, щоб реальне відображення об'єктів діаграми відповідало значенням, вказаним у таблиці. 7 Під час вибору типу діаграми необхідно визначати тип порівняння даних: покомпонентне, позиційне, часове, почасткове чи кореляційне. Кожному з цих типів порівняння відповідає один з п'яти основних типів діаграм: круг, лінійчата, крапкова діаграми, гістограма або графік. Під час по компонентного порівняння, передусім, показується розмір кожного компонента у відсотках від якогось цілого. При позиційному порівнянні ми виявляємо, як об'єкти співвідносяться один з одним – чи однакові вони, більші або менші за інших. Часове порівняння показує, як змінюються дані в часі – що відбувається з тими чи іншими показниками впродовж певних проміжків часу. Почасткове порівняння допомагає визначити, скільки об'єктів потрапляє в певні послідовні області числових значень. Наприклад, почасткове порівняння використовується для того, щоб показати, яка частка мешканців відноситься до вікової групи до 10 років, яка – від 10 до 20 і так далі. Кореляційне порівняння показує наявність (або відсутність) залежності між двома змінними. Для побудови більшості кругових діаграм краще використовувати не більше шести компонентів. Якщо вам потрібно відобразити більше число компонентів, виберіть із них п'ять найбільш важливих, а останні згрупуйте в категорію “інші”. Під час складання лінійчатих діаграм необхідно переконатися, що проміжок, що розділяє лінійки, менший, ніж ширина самих лінійок. Використовуйте найконтрастніший колір або штрихування для того, щоб виділити найважливіший елемент, підкреслюючи тим самим основну ідею, виражену в заголовку. Під час складання графіка пам’ятайте, що лінія має бути жирніша, ніж вісь абсцис чи ординат, яка, в свою чергу, має бути жирнішою за горизонтальні та вертикальні лінії, що створюють координатну сітку. Вертикальні лінії координатної сітки можна використовувати для того, щоб розділити значення параметра за попередні періоди і дані прогнозу або розбити тимчасову вісь. Горизонтальні лінії допомагають точніше порівнювати відносні величини. Тому в кожному окремому випадку треба вирішити, яку саме кількість вертикальних і горизонтальних ліній слід задавати. Для наведення числових даних доцільно використовувати числовий формат з роздільником груп розрядів. Якщо дані є дробовими числами, то число десяткових знаків, що відображається, повинне бути однакове для всієї групи цих даних. Числа слід округлювати та уникати дробів, якщо точна величина несуттєва. Наприклад, 12 % запам'ятовується набагато краще, ніж 12,3 % або 12,347 %. Розміщення зображень, аудіо та відеофайлів У презентації розміщувати тільки оптимізовані (стислі) хорошої якості зображення. Поганою вважається презентація, що довго завантажується, тому що має великий розмір. Під час використання графічних об'єктів у презентації: 8 не використовуйте малюнки, фотографії поганої якості чи із спотвореними пропорціями; рівномірно та раціонально використовуйте площу слайда; коректно застосовуйте ілюстративний матеріал на слайді. Бажано, щоб зображення було не стільки фоном, скільки ілюстрацією тексту, яка допомагає по-новому його зрозуміти та розкрити. Одночасно треба продумати й фон малюнка, який би підкреслював усі його деталі. Підпис малюнка має розташовуватися під ним. Потрібно враховувати особливості сприйняття, які склалися в європейській традиції: інформація, особливо при переглядовому читанні, сприймається зліва направо і зверху вниз – відповідно до руху ока. Тому найважливіша інформація має розміщуватися зверху ліворуч. Враховувати ці особливості сприйняття потрібно під час розміщення на слайді тексту і графічного об'єкта. Якщо текст первинний, а графіка – це всього лише ілюстрація, то краще розмістити текстовий фрагмент у лівому верхньому куті слайда, а графічний об'єкт – внизу праворуч. Якщо ж графічний об'єкт є смисловою домінантою слайда, а текст – це коментар до малюнка, то в цьому випадку взаємне розташування потрібно зробити інакше: малюнок – зверху ліворуч, а текст – внизу праворуч. Музика повинна бути ненав’язлива. І її вибір повинен бути виправданий. В одній папці повинні бути всі матеріали (відео, музика, посилання, текстові документи тощо) і файли для показу презентації. Цей спосіб збереження настійно рекомендується у випадку, якщо у презентації є хоча б один аудіо або відеофайл. Анімація об'єктів і зміна слайдів Основна роль анімації в презентаціях – це вирішення питання дозування інформації. Анімуючи об'єкт у презентації, варто пам'ятати, що будь-який рухомий об'єкт знижує сприйняття, відволікає, порушує динаміку уваги. У титульному слайді використання анімації об'єктів не допускається. В інформаційних слайдах допускається використання анімації об'єктів тільки у випадку, якщо це необхідно для відображення змін, що відбуваються в часовому інтервалі, і якщо черговість появи анімованих об'єктів відповідає структурі заняття (доповіді), але анімація не повинна бути нав’язливою. У решті випадків використання анімації є недоцільним. Не рекомендується обирати ефекти анімації до заголовків, особливо такі, як "Обертання", "Спіраль" тощо. Анімація об’єктів повинна відбуватися автоматично після закінчення необхідного часу. Анімація об’єктів в межах одного слайда “по клацанню” не є раціональною. Для зміни слайдів використовується режим “вручну”. Перехід слайдів у режимі “за часом” не допускається. Дозволяється використання стандартних ефектів переходу, окрім ефектів “жалюзі”, “шашки”, “розчинення”, “горизонтальні смуги”. Для всіх слайдів застосовується однотипний ефект їх переходу. 9 Звуковий супровід анімації об'єктів і переходу слайдів використовується за виключної необхідності. Включення макросів у матеріали не допускається. Критерії освітніх презентацій: - повнота розкриття теми; - структуризація інформації; - наявність і зручність навігації; - відсутність граматичних, орфографічних і мовних помилок; - відсутність фактичних помилок, достовірність поданої інформації; - наявність і правильність оформлення обов’язкових слайдів (титульний, зміст, про проект, список джерел); - оригінальність оформлення презентації; - обґрунтованість і раціональність використання засобів мультимедіа та анімаційних ефектів; - придатність презентації для обраної цільової аудиторії; - грамотність використання кольорового оформлення; - використання авторських ілюстрацій, фонів, фотографій, відеоматеріалів; - наявність дикторського мовлення, його грамотність і доцільність; - наявність, обґрунтованість і грамотність використання фонового звуку; - розміщення і комплектування об’єктів; єдиний стиль слайдів; - Не зловживайте ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ. Особливо в заголовках. Під час презентації неприпустимо зчитування тексту з презентації, тобто надрукований і вимовний текст не повинні дублювати один одного!!! Не створюйте презентацій нудних, монотонних, громіздких, ретельно підберіть шаблон, текст, графіку з урахуванням вищезазначеного. Перевантаженість текстом – найбільш розповсюджене неподобство. Текст може бути тільки тезовим, якщо презентація – лекція. Захаращення текстом призводить до враження, що доповідач сам погано володіє матеріалом і йому потрібна підказка на екрані, щоб не забути щось істотне. Саме такої думки будуть про вас слухачі. Навіть якщо тексту мало, але в якийсь момент він повторює мовлення доповідача (навіть якщо доповідач стоїть спиною до екрану), слухачі у своїй безпосередності відстежуватимуть ваше мовлення на предмет відмінностей від тексту слайдів. Отже, необхідно дотримувалося неухильно правила: кількість тексту в презентаціях повинно становити 35%. Зараз воно доходить до 80%. Увесь непотрібний текст слід залишити або для усного виступу, або замінити його ілюстративним матеріалом: графіками, картинками тощо. Привнесіть анімаційними та іншими ефектами елемент несподіванки і свята або сюрпризного моменту. Текст презентації повинен бути лаконічний і зрозумілий слухачам (студентам). Шаблон повинен відповідати представленій темі (або хоча б бути нейтральним).

Інформаційні матеріали:

Підручник  Р.І. Поцюрко «Невідкладні стани в педіатрії» стор 126 – 165.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №12

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:   Охорона праці  в  педіатрії.

Дай розгорнуту відповідь на питання:

1.       Види миття рук при роботі в інфекційному відділенні.

2.      Правила роботи з біологічними рідинами(кров , сеча, випорожнення)інфекційних хворих щодо забору та транспортування.

3.       Охорона праці при роботі  фельдшера з серологічними препаратами (вакцини, сироватки).

4.  Законодавство МОЗ України щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, вірусним гепатитом. Назви чинні закони.

Інформаційні матеріали:

 Основні принципи профілактики професійних захворювань медичного персоналу:

1. Раціональні режими праці та відпочинку впродовж робочої зміни Елементами раціонального режиму праці та відпочинку можна вважати виробничу гімнастику фізкультпаузи, фізкультхвилинки, сеанси психофізіологічного розвантаження, функціональну музику.

2. Дотримання санітарно-гігієнічних та профілактичних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності;

 3. Проведення профілактичних, соціальних і освітніх заходів ( Вакцинації проти гепатиту В , грипу) Робочі місця забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження. Кожна людина, яка звертається за медичною допомогою, повинна розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини.

4. Медичний персонал повинен працювати в халаті, масці і рукавицях. Ці заходи дозволяють уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров’ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластиром або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

5. Обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу.

6.Дотримання санітарно-гігієнічних та профілактичних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності Розрізняють три рівні знезараження рук: n соціальний – миття водою з милом; n гігієнічний – застосування антисептика; n хірургічний – за спеціальною методикою.

05.11.2013 № 955 Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією

В умовах стрімкого розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення кожен, хто звертається за медичною допомогою, повинен розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини. Відповідно кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі вірусу імунодефіциту людини від можливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу. 1. Загальні положення 1.1. Контроль за безпекою щодо ВІЛ-інфікування медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків покладається на режимну комісію лікувально-профілактичного закладу, склад якої затверджується відповідним наказом головного лікаря. 1.2. Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях (додаток 1), необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження. 1.3. Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров'ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв'язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі - біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами. 2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом 2.1. Медичні працівники зобов'язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями і т. ін.). Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень. Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечуються ємкістю з матеріалу, який не проколюється. 2.2. З метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями. 2.3. При маніпуляціях, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білизни, прибиранні і т. ін. медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби - захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5 % - ним спиртовим розчином йоду. 2.4. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними. 2.5. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками в лабораторіях виконуються за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів. 2.6. Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами*, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками. 2.7. У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка. 2.8. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках. 2.9. Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев'яних ящиках, поліетиленових пакетах. 2.10. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс. 3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок, медперсоналу забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ. 3.1. Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен: n зняти рукавички робочою поверхнею усередину; n видавити кров із рани; n ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70 %-ним розчином етилового спирту, 5 %-ною настоянкою йоду при порізах, 3 %-ним перекисом водню); n ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70 %-ним розчином етилового спирту; n на рану накласти пластир, надіти напальчник; n при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички; n терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції. 3.2. У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:промити водою. 3.3. У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки: n ротової порожнини - прополоскати 70 %-ним розчином етилового спирту; n порожнини носа - закапати 30 %-ним розчином альбуциду; n очі - промити водою (чистими руками), закапати 30 %-ним розчином альбуциду. n Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05 %-ний розчин перманганату калію. 3.4. Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією: n при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки; n здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання медичної маніпуляції; n не терти руками слизові оболонки. У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг: n одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів; n шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70 %-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом; n забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів. 4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професійного зараження 4.1. В усіх лікувально-профілактичних закладах ведеться форма 108-0 "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом" (додаток 2). Відповідальність за ведення вказаного журналу та обов'язок проводити співбесіди з медперсоналом про загрозу інфікування покладають на голову режимної комісії. Заповнення вищезазначеної форми облікової звітності. Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкірних покривів кров'ю та іншими біологічними рідинами. Реєстрація аварій проводиться у встановленому порядку за добровільною згодою потерпілого. Облікова форма заповнюється розбірливо завідувачами відділення або лабораторією. Відповідальність за її ведення покладається особисто на головного лікаря лікувально-профілактичного закладу. 4.2. Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують (за його згодою) пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за кодом 115 (медичний контакт) відбирається безпосередньо після аварії, але не пізніше 5-ти днів після неї. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був інфікований ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження. Якщо результат негативний, то наступне тестування має проводитися через 3, 6 місяців і далі - через рік. 4.3. Якщо профаварія мала місце під час роботи з біоматеріалом, про який заздалегідь було відомо, що він інфікований ВІЛ, то потерпілому співробітнику на період нагляду за ним забороняється здавати донорську кров (тканини, органи), і проводиться екстрена профілактика, тобто приймання антиретровірусних лікарських засобів (за згодою потерпілого). Це бажано зробити якнайшвидше, але не пізніше 24 - 36 годин після факту пошкодження. 4.4. У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції на підставі форми облікової звітності N 108-0 надалі визнання захворювання професійним здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством. 4.5. Наявність та ведення журналів реєстрації аварій і обстеження потерпілих медичних працівників контролюється органами охорони здоров'я та територіальними санітарноепідеміологічними станціями. 4.6. Результати обстеження медичних працівників є конфіденційними.

Склад аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу лікувально-профілактичних закладів (далі - аптечка) Аптечкою укомплектовується кожний підрозділ лікувально-профілактичного закладу. Склад аптечки - Напальчники із розрахунку 1 - 2 на кожного працівника - Лейкопластир - 1 котушка; - Ножиці - 1 штука; - Перманганат калію у наважках по 0,05 - 3 шт.; - Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр; - Спирт етиловий 70 %-ний 50 мл; - Тюбик-крапельниця з 30 %-ним розчином альбуциду - 1 - 2 шт.; - 5 %-ний спиртовий розчин йоду; - 3 %-ний розчин перекису водню; - Рукавички гумові - 3 пари; Наважки деззасобів хлорамін 30,0 хлорцин 30,0 по 3 шт. кожної (зберігати окремо); Ємкість для розведення деззасобів - 1 шт.

Додаток 2 до пункту 4.1 Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією Міністерство охорони здовровя Медична документація ФОРМА №108-0 1/0 Затверджена наказом МОЗ України 25.05.2000 №120 Найменування закладу Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом Почато "___" ________ р. Закінчено "___" ________ р. № Датата та час аварії Характер аварії Робота, яка виконувалась під час аварії ПІП потерпілого Джерело можливого зараження Особистий код чи ПІП потерпілого за її згодою. ПОРЯДОК розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 Згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний: 1.терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу; 2.повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; 3.зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків. Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1: 1.підприємству, де працює потерпілий; 2. установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби

ЕКСТРЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві 1.Прізвище, ім'я та по батькові потерпілого _____________________________________________________________ __________________________ 2.Вік ___________________________________________________________ (роки,місяці) 3.Місце проживання ______________________________________________ 4. Найменування і місцезнаходження підприємства, працівником якого є потерпілий _____________________________________________________ 5. Попередній діагноз ____________________________________________ 6. Дата: захворювання _____ ____________ 20__ р. встановлення діагнозу _____ ____________ 20__ р. госпіталізації _____ ____________ 20__ р. 7. Місце госпіталізації __________________________________________ (найменування лікувальнопрофілактичного__________________________________________________________ ________ закладу) 8. Шкідливий виробничий фактор, який спричинив захворювання (отруєння) _________________________________________________________________________ ________________________________________________ 9. Дата і час передачі первинної інформації ______________________ _________________________ __________ ________________________ (посада особи, яка (підпис) (ініціали та прізвище)_________________________ надіслала повідомлення) _________________________ __________ ________________________ (посада особи, яка (підпис) (ініціали та прізвище)_________________________ одержала повідомлення) АКТ (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) _____ ___________ 20__ р. о ___ год. ____ хв. на _______________________________________________________________ (найменування підприємства, код згідно з ЄДРПОУ, __________________________________________________________________ найменування органу, до сфери управління якого належить __________________________________________________________________ підприємство) ______________________________ _____________________________ (дата складення акта) (місце складення акта) Комісія, призначена наказом від ___ _________ 20__ р. N ___ __________________________________________________________________ (найменування органу, який утворив комісію) у складі голови _____________________ ______________________ (прізвище, ім'я та по (посада, місце роботи) членів комісії: _____________________ ______________________ (прізвище, ім'я та по (посада, місце роботи) _____________________ ______________________ батькові) за участю: _____________________ ______________________ (прізвище, ім'я та по (посада, місце роботи) _____________________ ______________________ батькові) провела у період з ____ _________ 20__ р. по ____ ________ 20__ р. (спеціальне) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ________________________________________________________ (місце події, кількість потерпілих, _______________________________________________________________ ___ у тому числі із смертельним наслідком) 1. Відомості про потерпілого (потерпілих) __________________________________________________________________ (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, професія (посада), __________________________________________________________________ стаж роботи - загальний, у тому числі на підприємстві, за __________________________________________________________________ професією; дата проходження навчання, інструктажу, перевірки __________________________________________________________________ знань з охорони праці, первинного та періодичного медичного __________________________________________________________________ огляду, професійного добору; __________________________________________________________________ наслідки нещасного випадку) __________________________________________________________________ (відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні __________________________________________________________________ потерпілого, - прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, __________________________________________________________________ ступінь родинного зв'язку, рід занять - у разі нещасного випадку __________________________________________________________________ із смертельним наслідком) 2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія) __________________________________________________________________ (стисла характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався __________________________________________________________________ (сталася) нещасний випадок (аварія), із зазначенням відомостей про __________________________________________________________________ проектний, затверджений та фактичний режим роботи об'єкта __________________________________________________________________ (устатковання) до настання нещасного випадку (аварії)) __________________________________________________________________ (стан об'єкта (дільниці), устатковання (конструкцій) і матеріалів __________________________________________________________________ перед нещасним випадком (аварією); висновок про їх відповідність __________________________________________________________________ нормативним вимогам) __________________________________________________________________ (відомості про аналогічні нещасні випадки (аварії) __________________________________________________________________ на підприємстві) __________________________________________________________________ (опис організації на підприємстві роботи з охорони праці та її __________________________________________________________________ недоліків (зазначаються тільки у разі групового нещасного випадку __________________________________________________________________ та нещасного випадку із смертельним наслідком) 3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія) __________________________________________________________________ (опис подій, що сталися, робіт, що проводилися до нещасного __________________________________________________________________ випадку (аварії), їх процесу з початку зміни із зазначенням __________________________________________________________________ керівника робіт, його вказівок, дій потерпілого (потерпілих) та __________________________________________________________________ інших осіб, причетних до настання нещасного випадку (аварії)) __________________________________________________________________ (послідовний виклад подій із зазначенням небезпечних та шкідливих __________________________________________________________________ виробничих факторів, які впливали на потерпілого, перелік машин, __________________________________________________________________ інструментів, устатковання, експлуатація яких призвела до __________________________________________________________________ нещасного випадку, небезпечних умов і небезпечних дій __________________________________________________________________ потерпілого або інших осіб, характеру аварії) __________________________________________________________________ (перелік заходів, вжитих відповідно до плану ліквідації наслідків __________________________________________________________________ нещасного випадку (аварії), надзвичайної ситуації або плану __________________________________________________________________ локалізації аварійних ситуацій) 4. Причини нещасного випадку (аварії) __________________________________________________________________ (основні технічні, організаційні та психофізіологічні причини __________________________________________________________________ нещасного випадку (аварії), включаючи перевищення гранично __________________________________________________________________ допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних і шкідливих __________________________________________________________________ виробничих факторів, невідповідність засобів колективного, __________________________________________________________________ індивідуального та медичного захисту встановленим __________________________________________________________________ вимогам та їх недостатність (якщо це вплинуло на подію)) __________________________________________________________________ (узагальнені результати перевірки стану охорони праці на __________________________________________________________________ підприємстві, проведеної органами державного нагляду за охороною __________________________________________________________________ праці та іншими органами, - тільки у разі групового нещасного __________________________________________________________________ випадку та нещасного випадку із смертельним наслідком) 5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії) n _____________________________________________ _____________________ (заходи щодо усунення безпосередніх причин виникнення нещасного n _____________________________________________ _____________________ випадку і запобігання подібним випадкам) n _____________________________________________ _____________________ (заходи щодо ліквідації наслідків аварії - у разі необхідності)

Посадова інструкція ФЕЛЬДШЕРА

Зміст праці. Фельдшер - медичний працівник із середньою медичною освітою. Робить першу долікарську, термінову і невідкладну медичну допомогу хворим і потерпілим, працюючи в складі бригади "швидкої допомоги"; є помічником лікаря і працює під його спостереженням у лікувально-профілактичних установах; самостійно здійснює стаціонарну, амбулаторну допомогу і допомогу вдома, виконуючи іноді функції лікаря, у медичних пунктах сільської місцевості.
Проводить заходу щодо профілактиці і зниженню захворюваності, по ранньому виявленню захворювань. Робить допомога в родах. Проводить різні аналізи. Розробляє лікувально-профілактичні і санітарно-гігієнічні заходи і бере участь у їхньому проведенні. Виконує лікарські призначення. Керує діями молодшого медичного персоналу. Коло обов'язків багато в чому залежить від місця роботи.
Спеціалізації: фельдшер "швидкої допомоги", фельдшер-лаборант, військовий фельдшер, фельдшер психоневрологічних установ, фельдшер-акушер, санітарний фельдшер, асистент стоматолога.
Умови праці. Фельдшер працює в постійному контакті з людьми (крім фельдшера-лаборанта). Режим праці змінний, можливі цілодобові чергування, робота у святкові і вихідні дні. Праця сполучена зі значними фізичними навантаженнями і нервовими стресами.
Фельдшер повинний знати основи організації охорони здоров'я, терапії, педіатрії; методи обстеження і лікування хворих з розповсюдженими захворюваннями, прийоми надання першої долікарської допомоги, методи відходу за хворими, інструкції з застосування медикаментів, правила дезінфекції, принципи медичної етики. Вимагаються гарні знання в області хімії, фармакології, біології, анатомії і фізіології людини.
Області застосування. Фельдшери працюють у оздоровпунктах, фельдшерсько-акушерських, закличних пунктах, на станціях "швидкої допомоги", у лікарнях, поліклініках, диспансерах, санаторіях, родильних будинках і інших медичних установах.
Домінуюча професійна спрямованість - на роботу з людьми. Професійний тип особистості соціальний, дослідницький.
Домінуючі інтереси - медицина, хімія, біологія сфера обслуговування; супутні - суспільна робота, сільське господарство, лісове господарство, геологія, географія.
Необхідні якості. Фельдшеру необхідна зібраність, витривалість, здатність ефективно діяти в кризовій ситуації, розвита довгострокова й оперативна пам'ять, гарний розвиток органів почуттів (кольоровідчуття нюх, смак, дотик, тактильна чутливість), гарна координація рухів, висока нервово-психічна стійкість, доброзичливість, співчуття, співпереживання, організаторські здібності, тактовність.
Медичні обмеження. Робота не рекомендується людям зі зниженим рівнем зору, що страждає серцево-судинними і нервово-психічними захворюваннями, що має алергію на лікарські засоби і що є бактері- і вірусоносіїями.
Родинні професії: медична сестра, акушерка, фармацевт, зубний технік, фельдшери інших спеціальностей, викладач у медичному училищі
Перспективи професійного росту: адміністративне просування - завідувач оздоровпунктом, старший фельдшер-лаборант і т.д. - чи продовження освіти у вищому навчальному закладі й одержання професії лікаря, фармацевта.
Шляхи одержання професії - медичні коледжі.