25.10 21Лекція "Новонароджена дитина та догляд за нею"

 

Лекція:

Новонароджена дитина. Догляд за новонародженою дитиною в пологовому будинку та вдома.

Новонародженою називається дитина з  моменту народження і перші 28 днів життя. В цей період, який називається неонатальним періодом, дитина пристосовується і адаптується до нових умов існування.

Неонатальний період поділяється на:

Ранній неонатальний період ( перші 7 днів життя) – починається легеневе дихання, відкривається мале коло кровообігу, змінюється енергетичний обмін, починає активно працювати терморегуляція, травна та сечова системи. Це період появи фізіологічних станів, які відображають адаптацію новонародженого. У цей період можливе проявлення вад розвитку внутрішніх органів, спадкових захворювань та набутих хвороб, які пов’язані з прологами, інфікуванням дитини або антигенною несумісністю з кров’ю матері. Ці 7 днів є критичними для немовляти, тому необхідно забезпечити тісний контакт матері та дитини і створити якісні умови для адаптації: забезпечення асептичного температурного режиму, мінімізація маніпуляцій та втручань персоналу.

Пізній неонатальний період  триває з 7-ї до 28-ї доби життя дитини. В цей період відбувається  поступове пристосування дитини до годування, подразників навколишнього середовища.

Доношеною новонародженою дитиною вважають дитину, яка народилася від 37 повного до 41 повного тижнів вагітності. Дитина, яка народилася після 42 тижня вважається переношеною.

Ознаки доношеної (зрілої) дитини:

1.      Шкіра рожевого кольору, бархатиста.

2.      Хрящі вушних раковин, носа щільні, нігті виступають за край нігтьового ложа.

3.      Відкрите велике тім’ячко, мале тільки в 30% випадків, шви закриті.

4.      Голос голосний.

5.      Поза флексорна за рахунок гіпертензії м’язів згиначів, достатня рухова активність.

6.      Пупкове кільце знаходиться посередині між лобком та мечоподібним відростком.

7.      Перевага мозкової частини черепа над лицьовою, але частини обличчя сформовані симетрично.

8.      У хлопчиків яєчка опущені в калитку. У дівчаток великі соромітні губи прикривають малі.

9.      Добре виражені безумовні рефлекси.

10.  Утримує самостійно температуру тіла при адекватній температурі зовнішнього середовища.

11.  Стійкий та правильний ритм серцебиття та дихання.

Незріла новонароджена дитина – це доношена дитина, яка розвивається внутрішньоутробно за несприятливих умов, що приводить до недостатньої морфологічної та функціональної готовності дитини до позаутробного життя.                                          

Принципи організації догляду за доношеною дитиною забезпечуються чинним наказом № 152 від 04.04.2005 року.

Організація етапу полового відділення:

1.      Медична сестра присутня на пологах з моменту потужного періоду і повинна забезпечити всі етапи дотримання теплового ланцюжка ( заходи щодо зменшення втрат тепла дитиною під час пологів та перші дня життя). Межами нормальної  t˚ тіла новонародженого є 36,5 – 37,5˚С. Недотримання теплового ланцюжка збільшує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, інфекції, метаболічного ацидозу, розладів дихання, уражень ЦНС ( крововиливи, судоми).

10  кроків теплового ланцюжка:

1.      Тепла пологова кімната (  t˚ 25 - 28˚С).

2.      Негайне обсушування дитини.

3.      Контакт ,,шкіра до шкіри".

4.      Грудне вигодовування не пізніше першої години після пологів.

5.      Відкласти зважування та купання.

6.      Правильно загорнути та одягнути дитину.

7.      Цілодобове спільне перебування матері та дитини.

8.      Транспортування в теплих умовах.

9.      Реанімація в теплих умовах.

10.  Якісна підготовка мед працівника та вміння передати знання членам родини дитини.

З метою контролю дотримання теплового ланцюжка перше вимірювання t˚ проводять через 30 хв після народження в аксілярній ділянці електронним термометром. Наступні планові вимірювання двічі на добу, вранці та ввечері з занесенням інформації в індивідуальну картку дитини.

2.      Організація спільного перебування матері та дитини – дитина повинна знаходитись з жінкою 24 години на добу з моменту народження та до моменту виписки. Рішення про відміну спільного перебування приймає тільки лікар, усі призначення та маніпуляції виконують в палаті спільного передування в присутності та за вимоги дотримання поінформованості і згоди матері.

3.      Догляд за пуповинним залишком – через 2 год після народження в пологовій залі проводиться перетинання та клемування пуповики. Пуповинний залишок не накривають підгузком, підтримують сухим та чистим. Додаткова обробка проводиться розчином брильянтового зеленого тільки у дітей при відсутності контакту ,,шкіра до шкіри" та сумісного перебування.

4.      Скринінгові обстеження проводяться з метою раннього виявлення спадкових захворювань з ураженням ЦНС (ФКУ та гіпотеріоз) та своєчасного корегуючого  лікування. Обстеження призначається дитині у віці 48 – 72 год життя шляхом забору крові з латеральної поверхні п’яти від лінії проведеної між 4 та 5 пальцями одноразовим скарифікатором.

5.      Планові щеплення.

Критерії виписки дитини з пологового відділення. Планова виписка проводиться не раніше 3 доби життя дитини за наступними критеріями:

-          пуповинний залишок або ранка суха та чиста

-          дитина самостійно утримує t˚ тіла в фізіологічних межах

-          дитина має добрий смоктальний рефлекс

-          проведене планове щеплення та скринінгові обстеження

-          мати проінформована про можливі загрозливі стани та правила догляду за дитиною.

 

Проведення першого патронажу:проводять у перщі 2 дні після виписки дитини із пологового будинку. Мета: оцінювання стану дитини в період адаптації до нових умов життя. Консультативна допомога матері щодо догляду за немовлям. Своєчасне запобігання захворюванням, порушенням догляду.

1.      Розпитати жінку про перебіг вагітності та пологів, отримати та вивчити документацію з пологового будинку.

2.      Оглянути дитину звертаючи увагу на:

-          шкіра(колір,тургор, наявність ушкоджень),

-          підшкірний шар(товщина складки на животі),

-          тонус м’язів,

-          велике тім’ячко (розмір,положення країв, пульсація),

-          аускультація легенів та серця,

-          живіт(форма, участь в акті дихання),

-          печінка (пальпація, стан краю, в нормі виступає до 2 см від краю ребрової дуги),

-          стан випорожнень.

3.      Дізнатися про можливі утруднення та проблеми.

4.      Надати рекомендації з догляду та годування дитини:

-          прикладати дитину до грудей за потребою (до 12 разів на добу, обов’язково в ночі),

-          зціджувати залишки молока до встановлення лактації( перші 3 тижня обов’язково, потім якщо дитина не висмоктує весь обсяг молока)

-          купати дитину щоденно,

-          проводити ранковий туалет щоденно

-          пуповинний залишок та пуповинну ранку не накривати підгузком , зберігати сухою та чистою до повної епітелізації.

Основна мета первинної оцінки стану новонародженого в пологовій залі - отримати відповідь на такі питання:

1) чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого;

2) чи наявні природжені вади розвитку і/або інші патологічні стани, які б вимагали невідкладного обстеження і втручання.

Оцінку стану новонародженого та медичний догляд за ним здійснюють з таким алгоритмом.

Таблиця 1

  

Частина зазначених у табл. 1 станів (здорова новонароджена дитина, новонароджена дитина після реанімації, з малою масою при народженні, природженою вадою розвитку/пологовою травмою) можуть виявлятись в однієї дитини в різних комбінаціях і тому можуть потребувати поєднання процедур медичного догляду.

У разі виявлення порушень ранньої фізіологічної адаптації та патологічних станів у новонародженої дитини медичний догляд здійснюється за відповідними протоколами.

1.3. За умови задовільного стану дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого) акушерка викладає дитину на живіт матері. Не скоріше, ніж через 1 хв. після народження дитини акушерка, одягнувши стерильні рукавички, перетискає та перерізає пуповину (розділ 8).

1.4. Акушерка або медична сестра здійснює медичне спостереження за станом новонародженого протягом перебування дитини в пологовій залі. У разі порушення стану новонародженого інформує про це лікаря-педіатра-неонатолога, а за його відсутності лікаря-акушера-гінеколога.

1.5. Зауваживши у дитини певні ознаки (дитина починає рухатись, піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері. Більшість здорових новонароджених виявляють такі

  ПРИНЦИПИ 
                    ефективного консультування 
 

     При спілкуванні з матір'ю та  іншими  членами  сім'ї  важливо 
використовувати  навики ефективного спілкування.  Існує 6 основних 
навиків,  які  використовуються   для   ефективного   спілкування, 
використовувати невербальне спілкування;
     - задавати "відкриті" запитання;
     - реагувати    та    жестикулювати,   виражаючи   тим   самим 
зацікавленість;
     - відображати слова матері;
     - проявляти співчуття, співпереживання (емпатію);
     - уникати використання оцінюючих слів.
     Використовувати невербальне    спілкування    -     медичному 
працівнику слід під час бесіди дивитись на матір,  а не в бік, так 
як у  неї  може  виникнути  відчуття,  що  її  неуважно  слухають. 
Особливе  значення  мають  наступні  види  безсловесної поведінки: 
вираз обличчя, постава, контакт очима.
     Задавати "відкриті"  запитання  - перш,  ніж почати розмову з 
матір'ю,  слід  задати  їй  декілька  запитань.  Важливо  задавати 
питання таким чином,  щоб визвати матір на відвертість і тим самим 
отримати  необхідну  інформацію.  Необхідно   старатись   задавати 
питання,   які   вимагають  розгорнутої  відповіді.  Реагувати  та 
жестикулювати,  виражаючи тим самим зацікавленість - щоб  показати 
матері,  що її уважно слухають, зацікавлені у її відповідях, існує 
ряд можливих прийомів:  жести,  наприклад,  погляд, кивок головою, 
усмішка або звичайні емоційні вислови.
     Відображати слова матері -  іноді  матерям  задається  багато 
запитань. Відповідаючи на кожне запитання, жінка може говорити все 
менше та менше.  В цьому випадку корисно повторити  її  слова,  це 
свідчить про те, що ви розумієте жінку.
     Проявляти співчуття,  співпереживання  (емпатію)  -   важливо 
показати,  що вам зрозумілі почуття матері.  Словами жінка виражає 
свої почуття,  і тому важливо відреагувати на це таким чином,  щоб 
показати,  що  ії чують і вам зрозумілі її почуття.  Важливо,  щоб 
мати завжди відчувала вашу зацікавленість.
     Уникати використання   оцінюючих  слів:  "вірно",  "невірно", 
"добре",  "погано",  "достатньо",  "ймовірно" тощо.  Якщо медичний 
працівник  часто  використовує  ці  слова  у  розмові,  мати  може 
подумати, що вона робить щось невірно.
     Існує чотири   основних  етапи  в  консультуванні  матері  по 
догляду за дитиною:
     - розпитати та вислухати матір для того,  щоб виявити можливі 
проблеми,  а також дізнатись,  що мати вже робить  по  догляду  за 
дитиною;
     - похвалити матір за те, що вона робить вірно;
     - дати  матері  пораду,  як  необхідно  доглядати  за дитиною 
вдома;
     - перевірити, як мати зрозуміла пояснення.