11.05.2021 Загальні захворювання нижніх дихальних шляхів у дітей
План лекції:
1. Бронхіти етіологічні чинники, класифікація, клініка,лікування.
2. Бронхіоліт. Особливості течії у дітей раннього віку.
3. Гостра пневмонія етіологічні чинники, класифікація, клініка,лікування.
4. Бронхіальна астма етіологічні чинники, класифікація, клініка,лікування, профілактика.
Контрольні питання до практичного заняття:
1. Анатомо - фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей та їх вплив на важкість протікання хвороби.
2. Сприяючі фактори розвитку обструктивних бронхітів.
3. Дифирінціальна діагностика клінічних проявів гострих і обструктивних бронхітів.
4. Особливості догляду за дитиною з бронхітом.
5. Тактика фельдшера при підозрі бронхіоліта у немовлят.
6. Етіологічні чинники та сприяючі чинники розвитку пневмоеій у дітей.
7. Організація догляду за дитиною з пневмонією.
Невідкладна допомого при гострій дихальній недостатності на тлі пневмоніі.
8. Чинники та механізм розвитку бронхіальної астми у дітей.
9.Невідкладна допомога при нападі астми за ступенями важкості на догоспітальному етапі.
10. Лікування , особливості догляду та профілактика загострень у хворих на бронхіальну астму.
Бронхіт -
це запальне ураження слизової
оболонки бронхів.
Це найчастіша
патологія нижніх дихальних шляхів у
дітей.
Етіологічні
чинники:
1.
Інфекція
(вірусна, бактеріальна, змішана).
2.
Алергія.
3.
Інородні
тіла бронхів.
Сприяючі фактори:
1.
Вроджені
аномалії бронхіального дерева
2.
Алергійна
і лімфатико-гіпопластична аномалії
конституції.
3.
Пасивне паління.
4.
Імунодефіцитні
стани.
Класифікація по формі:
1.
– простий
2.
– обструктивний
3.
-
бронхіоліт
За перебігом:
1.
-
гострий
2.
-
рецидивний ( протягом одного року
3 і більше разів)
3.
-
хронічний ( понад 3 міс на рік
протягом 2 років)
Клініка:
Має
загальні симптоми, які не залежать
від форми і перебігу.
Це бронхіальний
синдром ( кашель, спочатку сухий
але швидко стає вологим,
супроводжується виділенням
мокротиння, перкуторно чіткий
легеневий звук іноді
з коробковим відтінком,
сухі і крупно міхурові
міхурцеві хрипи, які виникають
внаслідок обструкції бронхів
мокротинням, дихання в легенях
жорстке, проводиться у всі
точки аускультації).
Загальний інтоксикаційний синдром
( дитина млява, слабка, зниження апетиту, порушення сну, можливий
підйом Т тіла до
субфебрильних
цифр).Частіше бронхіт є
ускладненням ГРВІ.
Додаткові дослідження
( ЗАК незначні ознаки
запалення, на R симетричне
посилення легеневого малюнка
).
Особливості
течії обструктивного бронхіту:
1.
Частіше
виникає у дітей перших
5 років життя.
2.
Кашель виснажливий
малопродуктивний, часто закінчується
блюванням.
3.
Характерний бронхоспазм,
що супроводжується розвитком
дихальної недостатності у
дитини ( участь допоміжних
м’язів в акті
дихання, утруднений подовжений
видох, задишка ).
4.
Виділяється незначна
кількість мокроти дуже
в’язкого характеру, після
відкашлювання якої зменшуються
ознаки дихальної недостатності.
Особливості
течії бронхіоліту
1.
Найчастіше вражає
дітей першого року
життя.
2.
Супроводжується вираженим
інтоксикаційним синдромом і
значною гарячкою Т
тіла 39-41 ˚С, збільшення
печінки, виражена слабкість
і загальмованість дитини,
анорексія, втрата ваги).
3.
Клінічні ознаки
нагадують важку пневмонію
з дихальною недостатністю
( задишка, виражена блідість
шкіри і слизових з
ціанотичним відтінком, при перкусії
тимпаніт з мозаїчним
відтінком, дихання ослаблене,
велика кількість вологих
дрібно міхурцевих хрипів).
Лікування:
1. Госпіталізація незалежно
від форми дітей
1-го року і
при обструктивному бронхіті.
2. Ліжковий режим
під час гарячки.
1
Дієта молочна
рослинна, вживання великої
кількості вітамінізованого питва.
2
Етіотропна терапія ( противірусні, антибіотики,
антигістамінні
препарати).
3
Поліпшення відходження
мокроти ( відхаркувальні - лазолван, флюдітек, бромгексин,
алтея, та ін.., дренувальний перкуторний
масаж).
4 Зняття бронхоспазму
( еуфілін, сальбутамол,
беротек, атровент).
5
Симптоматична терапія ( інфузії при
значной інтоксикації, протигарячкові, вітаміни).
Надання
невідкладної допомоги при бронхообструктивному синдромі:
1.
Заспокоїти дитину
і надат підвищене
положення в ліжку.
2.
Доступ свіжого
вологого повітря.
3.
Провести інгаляцію
бронхолітиком 1-2 дози ( беродуал, атровент, сальбутамол,
вентолін). Надати сиро амброксола
або лазолвана.
4.
При неефективності інгаляції
або при відсутності
інгаляційних засобів ввести
в/в повільно 2%
еуфілін з розрахунку
0,15 мл/кг( 4 -6 мг/кг).
5.
При ознаках
дихальної недостатності 2-3
ступеня розпочати кисневу
терапію через маску
або носовий катетер.Запезпечити постійний
венозний доступ. В/в
ввести преднізолон 1-2 мг/кг при
бронхіолі ті до 5
мг/кг і лазолван
1-1,6 мг/кг.
6.
Госпіталізація при ДН 1-2
ступені - в
інфекційне дитяче відділення,
3 ступені - в
ВРІТ.
Пневмонія -
це гостре поліетіологічне інфекційно-запальне захворювання,
за якого уражаються
всі структурні елементи
легеневої тканини.
Етіологія: збудники
- різні мікроорганізми або
їх асоціації, найчастіше
віруси і бактерії
( пневмокок ).
Чинники, що
сприяють виникненню гострої
пневмонії:
1.
Морфологічна і
функціональна незрілість організму
дитини особливо раннього
віку.
2.
Природні дефекти
органів дихання.
3.
Ферментопатії.
4.
Аномалії конструкції.
5.
Імунодефіцитні стани.
6.
Недоношеність.
7.
Несановані вогнища
в ділянці рото глотки.
8.
Часті переохолодження дитини.
Класифікація: умови інфікування
- госпітальна або не госпітальна.
За формою:
вогнищева, сегментарна, крупозна,
інтерстиціальна.
За перебігом
гостра ( до 6 тижнів),
затяжна.
Клініка: має
загальні симптоми, які не
залежать від форми
і перебігу (підвищення
Т тіла, виражена
інтоксикація, кашель , швидко
який стає вологий з
виділенням слизистої або
гнійної мокроти, вкорочення перкуторного звуку
над ураженою ділянкою,
послаблене дихання , вологі
дрібно-пухирцеві хрипи, крепітація,
посилена бронхофонія). При додатковому обстеженні:
ЗАК виражений лейкоцитоз,
нейтрофільоз. Прискорене ШОЄ,
на R вогнищеві тіні.
Лікування:
1.
Госпіталізація дітей перших
5 років і
старших при ускладненій
течії.
2.
Ліжковий режим
на період гарячки
і інтоксикації. Правильний
мікроклімат в приміщенні
( Т 18-20˚С , вологість
80%).
3.
Вітамінізоване висококалорійне харчування. Вживання великої
кількості рідини.
4.
Етіотропна антибактеріальна терапія
7-21 день.
5.
Муколітичні препарати
( амброксол, лазолван).
6.
Симптоматична терапія
( протигарячкові, вітаміни, імуномодулятори, розсмоктувальні).
7.
Фіз. процедури
( УВЧ, лазер, масаж,
лікувальна фізкультура).
Бронхіальна астма - це
хронічне рецидивне обструктивне
захворювання легенів , яке
характеризується підвищеною чутливістю
бронхів до різноманітних
подразників, запаленням слизової
оболонки дихальних шляхів,
що призводить до
нападів ядухи і задишки, які повторюються.
Етіологічні
чинники:
1.
Інфекції: вірусна,
мікоплазмова, бактеріальна.
2.
Алергени.
3.
Подразники зовнішнього середовища ( дим, домішки
в повітрі діоксиду
сірки, озону, холодне
повітря).
4.
Значне фізичне
навантаження ( біг, плавання).
Чинники, які сприяють
виникненню астми:
1.
Несприятливі умови
життя.
2.
Зниження імунітету.
3.
Часті ГРВІ.
4.
Надмірне емоційне
навантаження, хронічні стреси.
5.
Генетична схвильованість.
Класифікація : за формою:
1 -
атопічна
2 -
інфекційно - алергічна
3 - змішана.
За
перебігом - у
вигляді нападу астми
або бронхіта з
астматичним компонентом.
По ступені
приступу - легкий,
середньо – важкий, важкий.
Клініка:
Скарги на сухий кашель, який
почався раптово у
вигляді нападу вночі,
утруднене дихання з
шумним видихом, який
чути на відстані.
При
огляді: дитина неспокійна, займає
вимушене положення ( сидить
фіксуючі плечовий пояс).
Кашель болісний, нападоподібний закінчується
виділенням незначної
кількості прозорого склоподібного
мокротиння. Шкіра бліда,
переоральний ціаноз, при
важкому нападі -
ціаноз кінцівок. Дихання
з шумним видихом,
дистанційні сухі свистячі
хрипи. Грудна клітина
діжко подібної форми,
міжреброві проміжки згладжені,
в акті дихання беруть участь
допоміжні м’язи. При
перкусії спостерігається тимпаніт,
інколи коробковий відтінок.
При аускультації вислуховується жорстке дихання, множинні
сухі різнокаліберні свистячі
хрипи. Тони серця
приглушені, схильність до
тахікардії. При додатковому
обстеженні: ЗАК ознаки
помірної анемії,
еозинофілія. На R
ознаки емфіземи легенів
з опущенням куполів
діафрагми, ребра розташовані
горизонтально, симетрично підвищена
прозорість легеневих полів.
Критерії важкості
нападу БА :
|
Ознаки |
Легкий |
Середньоважкий |
Важкий |
Ас статус |
|
Фіз актив |
збережена |
обмежена |
різко знижена |
різко знижена |
|
Мова |
збережена |
обмежена(окремі фрази) |
мова утруднена |
мова відсутня |
|
Свідомість |
не
змінена |
збудження |
виражене
збудження |
сопор, кома |
|
ЧД |
норма або +
30% |
еспіраторна
задишка +30-50% від норми |
ядуха+більше
50% від норми |
брадіпноє |
|
Участь допомоги м’язів |
невиражена |
виражена |
значно виражена |
парадоксальне дихання |
|
Пульс |
+ 10% від
норми |
+20-30% від норми |
+30-50% від
норми |
брадікардія |
|
Дихання |
свистячі хрипи
в кінці видоху |
свистяче на
вдоху і видоху |
різко виражене
свистяче |
відсутність дихальних шумів |
Невідкладна
допомога при нападі
БА:
1.
Заспокоїти
дитину.
2. Надати зручне
положення в ліжку
напівсидячи.
3. При легкому
нападі -1-2 дози
інгаляційного
бронхоспазмолітика (беротек або сальбутамол у
дітей після 5 раків,
у молодших ліпше атровент,
комбінований для любого
віку беродуал).Оцінити стан дитини
через 20 хвилин. При
купуванні приступа
рекомендувати прийом інгаляційних
ліків кожні 6
годин по 1-2
дози протягом 24 –- 48
годин. Консультація лікаря амбулаторно.
4. При середньо
важкому нападі - 1-2 дози
бронхоспазмолітика, ліпше беродуал
+ 2% еуфілін в/в
0,15 – 0,2мл/кг ( 4-6 мг/кг).
Оцінити стан через 20 хвилин. При
збереженні нападу повторити інгаляцію
+ преднізолон 1-2
мг/кг і транспортувати у
відділення під кисневою
маскою.
5. При важкому
нападі постійна киснева
терапія через маску
або носовий катетер,
забезпечити постійний венозний
доступ, 2-3 дози беродуала або іншого бронхоспазмолітика +
в/в 2% еуфілін
0,2 - 0,3
мл/ кг ( 6 - 8
мг/кг), преднізолон 2 мг/к .Максимально швидка
госпіталізація в ВРІТ.
Не бажано використовувати при нападі
допомоги :
1.
Антигістамінні препарати.
2.
Седативні препарати.
3.
Місцево гірчичники,
відволікаючі ванни.
4.
Муколітики, антибіотики,
препарати ефедріна, інгаляції
еуфіліна.
Комментарии
Отправить комментарий