15.11.2021 Лекція до теми Вірусні гепатити. СНІД.

 

 

Лекція № 9.

Вірусні гепатити у дітей. СНІД.

План лекції:

1.Поняття про етіологію та патогенез інфекційних гепатитів.

2. Клінічні прояви вірусних гепатитів.

3. Лікуванняя та профілактика вірусних гепатитів у дітей.

4. Поняття про віл інфекцію та синдром СНІДу.

5. Етіологія та патогенез Віл інфекції.

6. Клініка за стадіями віл інфекції.

7. Лікування .

8. Первинна та вторинна профілактика віл інфекції.

9. Охорона праці при роботі з віл інфікованими.

 

Вірусний гепатит - це група вірусних захворювань різної етіології, яво. мають схожі клінічні прояви уражають печінку і викликають загальну важку інтоксикацію.

Етіологія: виділяють 8 збудників гепатиту (А, В,С, В, Е, Б, О, ТТУ).

Всі збудники умовно можно розділити на кишкові ( А, Е) і парентеральні (В.С. В, Б, О. ТТУ). Збудником кишкових гепатитів є ентеровірус, що локалізується в цитоплазмі гепатоцитів, він відноситься до РНК вірусів. Стійкий у навколишньому середовищі, легко переносить низькі температури при кип’ятінні витримує до 5 хв, чутливий до УФО опромінення, хлораміну. Парентеральні гепатити мають складну антигенну структуру, дуже стійкі у навколишньому середовищі (гине при кип’ятінні протягом 45 хв, у сухаж. шафі при Т 160° через 2 години, при висиханні 25 років, не впливають УФО промені, але гине під дією пероксиду водню, хлор засобів).

 

Епідеміологія: кишкові гепатити передаються фекально - оральним шляхом через воду, продукти, предмети побуту після контакту з хворим. Джерело хворий. Сезонність - осінньо - зимова, зоставляють стійкий по життєвий імунітет. Парентеральні гепатити мають джерело хворого і здорового носія. Основний шлях передачі - через кров (переливання, операції, ін’єкції, манікюрне приладдя, зубні щітки, статевий акт, від матері до дитини інтранатально). Віруси потрапляють в кров де розмножуються і потрапляють з током крові в печінку де уражають гепатоцити. Масивне руйнування клітин печінки приводить до розвитку печінкової недостатності і порушення всіх функцій печінки. Парентеральні гепатити також викликають автоімунні процеси направлені на печінку, що порушує відновлення її клітин і розвиток цирозу.

Класифікація: по формі - жовтянична, безжовтянична, субклінічна. По перебігу -гострий, затяжний (підгострий триває від 3 до 6 міс), хронічний. По важкості - легкий, середньо важкий, важкий, Інкубаційний період у кишкових від 2 до 6 тижнів у парентеральних від 2 до 6 міс.

 

Клініка: виділяють 3 періоди протікання хвороби.

1. Початковий проявляється різними неспецифічними синдромами. Катаральний (кашель, нежить, підвищення Т тіла, гіперемія зіва, нездужання), диспепсичний (нудота, блювання, гіркота у роті, пронос або важкий закріп), астеновегетативний (загальне нездужання, слабкість, порушення сну, погіршення апетиту, швидка втомлюваність, головний біль), артралгічний (біль у суглобах м’язах). Наприкінці періоду темніє сеча знебарвлюються випорожнення, з’являється жовтяничне забарвлення склер та слизової оболонки піднебіння, збільшення і чутливість при пальпації печінки. Цей період триває при кишкових формах 3-10 діб при парентеральних - 1 - 4 тижні.

 

2.               Жовтяничний - починається з проявів жовтяниці, яка носить поступовий характер (зверху вниз), ступень жовтяниці різний. При кишкових гепатитах на цій стадії поліпшується самопочуття, а при парентеральних  виникає слабкість, свербіж, інтоксикація: На цій стадії печінка максимально збільшена, функції її знижені. При важкій течії виникає геморрагічний синдром, серцево судинні розлади. В ЗАК - лейкопенія, лімфоцитом і зменшення ШОЄ. В печінкових пробах - підвищений вміст прямого білірубіну, висока активність АЛТ. Позитивна тимолова проба (більше 4 Од). Період триває від 2 до 4 тижнів, в важких випадках місяці.

3.                Реконвалісценції - поступова нормалізація стану і аналізів. Триває від 1-2 міс до року і більше.

Ускладнення:

1.                Гостра печінкова недостатність з розвитком коші.

2.                Дискинезія і запалення жовчних шляхів.

3.                Хронізація процесу з поступовим розвитком цирозу печінки.

4.                Вірусоносійство.

 

Лікування:

1.                Госпіталізація в інфекційне відділення протягом ЗО - 40 діб.

2.                Ліжковий режим перші 10 діб, потім напівліжковий при легких формах 10 діб при середньо важких і важких 2-3 тижні.

3.                Дієта стіл № 5 - перші 2 тижня обмеження жирів і білку, солі. Виключення екстрактивних відварів, смажених і гострих страв, приправи, какао, шоколад, їжу дають дрібними норці ями 5-6 разів на добу для профілактики застою жовчі. Велика кількість рідини: лужні мінеральні води, 5% глюкоза, відвари жовчогінних трав.

4.                Вітамінотерапія (С, В_ь В₂, В А

5.                Дезінтоксикаційна  ( глюкозо - сольові розчини).

6.                При важких формах використовують преднізолон  за схемою, реополіглюкін, альбумін.

7.                Ентеросорбенти і гаїазмоферез.

8.                Гепатопротектори (ессенціале, кар сіл, легалон).

9.                Противірусні - препарати інтерферонів (лаферон, віферон) при затяжному перебігу.

10.            Ферментотерапія.

 

 Профілактика:

1.               Профілактика ускладнень (відвідувати дитячі заклади дитина може через 40 - 50 днів від початку хвороби, діти звільняються від щеплень при кишкових на 2 ,  а парентеральних 6 місяців, від занять фіз. культурою на 6 місяців, спортом на рік).

2.               « Д»  спостереження при кишкових -  6 місяців, при парентеральних - 12 місяців. В цей час заборонені гепатотоксичні ліки, оперативні втручання.

3.                Спостереження за контактними в епідемічному вогнищі до 35 днів після ізоляції останнього хворого (термометрія, щотижневий розмір печінки та селезінки, оцінювання випорожнень та сечі, дворазове визначення АЛТ у крові та сечі на білірубін. При парентеральних гепатитах за контактними спостерігають протягом 6 міс.

4.                Імунопрофілактика - всім дітям після контакту з хворими, які не щеплені і не хворіли вводять імуноглобулін  або народженим від інфікованих матерів в дозі до 10 років - 1 мл, після 10 років - 1,5 мл.

5.                При переливанні компонентів крові дитині призначають « Д»  спостереження протягом 6 міс ( УЗД печінки, печінкові проби, огляд  інфекціоніста).

6.                Щеплення проти гепатиту В за наказом  № 595.

7.                Використання одноразового інструментарію і обробка за наказом № 408.

8.                Сан просвіт робота.

9.                Обстеження вагітних на 8 та 32 тижні вагітності.

 

СНІД - інфекційне вірусне захворювання з групи опортуністичних інфекцій з ураженням імунної системи, що приводить до зниження опірності організму і розвитку пухлинних процесів.

Етіологія: збудник вірус із родини ретровірусів, схильний до постійного утворення нових штамів. Нестійкий у зовнішньому середовищі (гине при Т 56^˚, протягом  3О хвилин   під дією спирта  і дез засобів протягом 1 хв).

Епідеміологія: джерелом є хвора людина або носій. Хворий стає протягом місяця вірусоактивним. Шляхи зараження: статевий, парентеральний, тісний побутовий через порушену шкіру або слизові оболонки, транс плацентарний, інтранатальний. Грудне молоко. ВІЛ не передається через укуси комах і не має сезонності. Інкубаційний період триває від кількох тижнів до 5 років.

 

Клініка: захворювання протікає у вигляді стадій:

1                  - гостре захворювання проявляється через 1-8 тижнів після зараження у вигляді субфебрильної Т, слабкості, головного м’язового і кісткового болю, збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, появу плямисто папульозного або ерітематозного висипу, можливі диспепсичні розлади. Зміни можуть тривати протягом до 2 місяців.

2                  - безсимптомно носійство (триває від 2 до 10 років).

 

3                  - персистуюча лімфаденопатія ( збільшуються і стають болючими лімфатичні вузли, виникають часті запальні процеси лімфатичної тканини - ангіни, лімфаденіти, лімфангоїти). Стадія триває від 6 місяців до 5 років.

4                   - СНІД -асоційований комплекс (виникають часті ураження органів і систем на тлі     імунодефіцита) триває від 3 до 7 років .

5                   - термінальна стадія розгорнутих симптомів. Формування пухлин, розвиток важких системних інфекційних процесів.

 

Діагностика:     

1.               3АК (прогресуюча лімфацитопенія, еритропенія, тромбоцитопенія).

2.                 Прогресуюче системне збільшення лімфовузлів, виникнення системних кандидозів, пневмоцистної пневмонії, немотивованого субфебрілітету.

3.                 Серологічне дослідження крові (5мл крові беруть у стерільну пробірку, центрифугують після утворення згустка, або використовують ІФА).

 

Лікування:

1. Противірусні препарати за схемами залежно від форми.

 2.Симптоматична терапія.

 

Профілактика:

1.  Сан просвіт робота.

2.  Захищене статеве життя.

3.       Одноразовий інструментарій при роботі з кров’ю.( нак. № 955)

4.       Профілактичне обстеження груп ризику( хворі на гемофілію, отримавши переливання донорської крові, гемодіаліз, контактні з ВІЛ інфікованими, декретовані контингенти.  ( нак. №  955)

     5. Щеплення можна проводити після уточнення статусу дитини (ВІЛ      інфіковану             дитину можна щепити використовуючи інактивовані вакцини)

   (нак. № 955)

 І протипоказані живі - БЦЖ, корова, паротитна, проти краснухи і поліомієліту, а                 на стадії носійства і всі остальні окрім БЦЖ.

Контрольні питання:

1. Кишкові  гепатити їх етіологія , епідеміологія. клініка , лікування.

2. Сироваткові гепатити їх етіологія , епідеміологія. клініка , лікування.

3. Поняття про клінічні форми гепатитів: субклінічна,безжовтянична, жовтянична та їх особливості протікання.

4. Особливості вертикального шляху передачі сироваткових гепатитів та його профілактика.

5. Діагностика гепатитів.

6. Лікування гепатитів.

7.Особливості протікання  опортунистичних гепатитів (С D G).

8. Поняття про віл  інфекцію та її сстадії.

9.Классіфікація.

10. Поняття про клінічні  категорії АВС.

11. Діагностика мвіл інфекції.

12. Первинна та вторинна профілактика віл інфекції.

13. Охорона праці при роботі з віл інфікованими.

Джерела С. К Ткаченко стор 443 - 461

ел презентація лекції https://ppt-online.org/24484