27.04 22 Лекція на тему " Захворювання печінки та жовчних шляхів"

 

Лекція  № 3.  Захворювання печінки та жовчних шляхів.

У  структурі   дитячих  хвороб  холепатії  становлять 45-53%  випадків і останнім часом мають тенденцію до  збільшення.

Холепатії  -  це  хвороби  різного ґенеза з  ураженням  жовчного   міхура,  жовчних шляхів і поступовими структурними змінами  паренхіми  печінки.

Сприяючі  чинники  розвитку  холепатій:

1.                      Гіподинамія

2.                      Нераціональне  харчування.

3.                      Постійний стресовий фактор.

Класифікація:

1.                      Функціональні  розлади  ( дискінезії  протоків  і  жовчного  міхура).

2.                      Механічні  розлади  ( вроджені  аномалії, камінці,  гіперплазія  лимфоїдної  тканини,  пухлини).

3.                      Запальні  процеси.

4.                      Обмінні  порушення  (ЖКХ).

5.                      Травми і  післяопераційні ускладнення.

Захворювання цієї групи  найчастіше    первинно  вражають  дітей  віком  5-6  років  і  9-12  років.

Дискінезія  жовчних  шляхів  -  це хвороба, яка характеризується  порушенням  моторної  та  евакуаторної  функції  жовчного  міхура  і  жовчних  протоків.

Етіологічні  чинники:

1.                      Нераціональне  харчування  ( тривалі  проміжки,  переїдання,  вживання  фас труду  в  великій  кількості.)

2.                      Постійний стресовий фактор  (  недостатня  кількість   сну,  несприятливий   емоційний клімат вдома або  в  школі).

3.                      Спадковість.

4.                      Гострі  шлунково- кишкові   інфекції  ( вірусний гепатит,   сальмонельоз,  дизентерія).

5.                      Гельмінтози  (  лямблії, опісторхоз,  аскариди,  гострики).

6.                      Аномалії  конструкції ( нервово – артритичний  діатез).

 

 

Класифікація   по  формі:

1.                      Гіпертонічна  -  виникає  спазм  сфінктерів.

2.                      Гіперкінетична  -  виникає  спазм  жовчного  міхура.

3.                      Гіпокінетична  -  виникає   атонія   жовчного  міхура.

4.                      Гіпотонічна  -  недостатність  сфінктерів.

Клініка:

Гіпертонічна  або  гіперкінетична  -  проявляється   нападами  болю.  Біль  інтенсивний  переймистий  в ділянці  правого підребер’я  або  пупка  інколи  віддає  в праву  лопатку  і  плече.  Напад  часто  супроводжується  підвищенням  Т  тіла.  Може  виникати   гіркота  у  роті,  нудота,  блювання.  При  огляді  біль  при  пальпації  в  ділянці  правого  підребер’я  і  проекції  жовчного  міхура  (  ділянка  пупка).  Розміри  печінки  в  нормі.

Гіпотонічна  або  гіпокінетична  -  проявляється  постійним  болем   тупого  ниючого  характеру  в  ділянці  правого  підребер’я  і  пупка. Діти  скаржаться  на  загальну  слабкість,  втомлюваність,  зниження  апетиту,  часту  нудоту,  гіркоту  в  роті,  розпирання  в  правому  боці  після  їжи.   При  пальпації живота  болісність  в  проекції  жовчного  міхура.  Печінка  збільшена  в  розмірі,  рухлива,  еластична,  скорочується  після  зондування  і  прийому  холекінетиків. 

Незалежно  від  форми  на тлі  частих  загострень  поступово  формуються   функціональні  розлади  інших  органів  ШКТ,  що  може  приводити  до значного порушення  процесів  травлення ,  приводити  до  затримки  фізичного  та  статевого розвитку  дитини. 

При  додатковому   обстеженні:  на УЗД -  збільшення  жовчного  міхура   після  харчового  подразника  або  зменшена  в  наслідок  прискореного  спорожнення.   При  зондуванні  при  гіпотонічній формі  -  знижений тонус  сфінктера  і    зниження  швидкості  виділення  порції В,  при  гіпертонічній  -   знижений об’єм  порції В. Біохімічне  дослідження  жовчі  -  підвищена  концентрація ВI,  холестерину,  жовчних  кислот.

Хронічний  холецистохолангіт  -  рецидивний  запальний процес  жовчного міхура і внутрішньо печінкових  жовчних  шляхів, що  супроводжуються  порушенням  моторики  жовчних  шляхів  і змінами  складу  жовчі.

Етіологічні  чинники :

1.                      Інфекції

2.                      Алергії

3.                      Захворювання інших відділів шкт(панкреатит, дуоденіт тощо).

Класифікація  за      періодами:

1.                      Загострення

2.                      Неповна  ремісія

3.                      Повна  ремісія.

За  перебігом  рецедивний  і  латентний.

Клініка:

В період загострення виникає тупий  розпираючий  біль  в  ділянці  правого  підребер’я, який   іррадіює  в  праву  лопатку.  Біль  з’являється періодично  після  прийому  жирної  та  смаженої  їжи,  під  час  фізичного  навантаження.  Апетит  знижений.  Часто нудота  і блювання.  Можливо  під  час  інтенсивного  болю  підвищення  Т  тіла  до  субфебрильних  цифр.  Спостерігається  астено - вегетативний  синдром (  слабкість,  головний  біль,  порушення  сну.)  Інтоксикаційний  синдром (  блідість  шкіри,  неприємний  запах  з  роту,  постійно  обкладений  нальотом  язик).

При  пальпації  спостерігається збільшення  жовчного  міхура,  с-м  Ортнера(  біль при  постукуванні  ребром  долоні  по  правій  ребровій  дузі), 

с-м  Мюссі  (  біль  в  правому  підребер’ї  при натисканні між  ніжками   кивального  м’яза).  Збільшення печінки  на 2-4  см,  яке  носить  постійний  характер.  Під  час  неповної  ремісії  скарг  немає,  але  при  пальпації  зберігаються  помірний  больовий синдром  і + симптоми.

При проведенні додаткових  досліджень:  на УЗД  стовщення  стінок  міхура,  згущені пластівці  жовчі.  При  дуоденальному  зондуванні  порції  В  і  С  мають  ознаки  запального процесу ( згущення,  лейкоцити,  солі  жовчних  кислот  в  великій кількості.)  Підвищені  показники  печінкових проб.

Лікування  холепатій  :

1.                  При вираженому загострені або першому виникненні хвороби показана госпіталізація. При  неважкому загострені  можливо  амбулаторне  лікування  під  наглядом  і  проведенням  дослідження  у  гастроентеролога.

          2      Призначення дієти  № 5 :  їжу приймають 5-6 разів  на добу  невеличкими  порціями  для  покращення  відтоку  жовчі.    Рекомендовано  вживати   їжу  ліпот ропної  дії  і  з  вмістом метіоніну(хліб  з  висівками,  сир,  вівсяна  каша,  тріска,  оливкова  олія). Виключають  екстрактивні  навари,   жири  тваринного  походження. Мінеральні  води  негазовані  в теплому  вигляді  малої  та  середньої мінералізації(  боржомі,  нафтуся,  есентуки № 4, 17,  20).

3.При запальному процессі антибіотики  протягом 7-10 діб  і  обов’язково в  комбінації  з  протигрибковими  ( ністатин,  флюконазол).

4.      Вітамінотерапія( С,   В,   А ).

5.                       При  гельмінтозах -  антигельмінтні

6.                      Жовчогінні  при  застої (  алохол,  хол ензим,  гепатофіт,  холосас).

7.                       Для зняття  спазму  і  поліпшення  моторики -  папаверин,  но-шпа,  платифілін,  баралгін,  церукал).

8.                      Інгібітори  протеаз  для  зменшення  запального  процесу  (  контрікал,  гордокс).

9.                       Ферментотерапія

10.                    Антигістамінні  при алергіях

11.                    Дезінтоксикаційна  терапія.

12.                    Фіз  процедури  ЕФ  з  новокаїном  на  над черевну ділянку, парафінові аплікації,  магнітотерапія,  ЕФ  з  магнезією  на  міхур.

Профілактика:

1.                       Д спостереження   1-1,5  року,  при  холециститах 3  роки.

2.                       Планові  курси  жовчогінної  терапії  4  рази  на рік  протягом  1  року  і  2  рази  на  рік  протягом  остального  часу.  Курс  триває  1  місяць  і  включає  призначення  сліпих  зондувань,  профілактика  дисбіоценозів.

3.                       Двох  кратне  на рік  обстеження  на  гельмінтоз(  2 разовий  аналіз  кала).

4.                       Обмежене  заняття  фізкультурою.

5.                       Санаторно-курортне  лікування.